Роторний двигун

Роторно-поршневий двигун ВАЗ

15.09.2015

Роторний двигун ВАЗ

Роторно-поршневий двигун ВАЗ

В СРСР в 1974 році генеральний директор ВАЗа Ст. Н. Поляків поставив завдання створити власний РПД. Рішення було доручене спеціальному конструкторському бюро (СКБ РПД), яке очолив Б. С. Поспєлов. При всіх достоїнствах РПД — компактності, прийомистості, відсутності кривошипно-шатунового і газорозподільного механізмів, а так само значно менших габаритів і масі при однаковій з поршневими двигунами внутрішнього згорання потужності, він мав і ряд серйозних недоліків. Основними на той період були часто виходять з ладу ущільнювальні елементи, погана пристосованість до змін зовнішнього навантаження, підвищена витрата палива і незадовільні показники по викидах у відпрацьованих газах. З таким набором плюсів і мінусів і належало працювати колективу СКБ РПД Тольятті. Відмітимо, що вітчизняним розробникам, на відміну від зарубіжних, не довелося скористатися напрацюваннями пана Ванкеля: грошей на покупку ліцензії або патенту не було. Пішли перевіреним шляхом — дістали серійні РПД фірми NSU, розібрали, вивчили, щось скопіювали і зробили свій односекційний роторно-поршневий двигун.

Його поява датована 1976 роком. Тоді первісток СКБ — ВАЗ-311 потужністю 70 л. с. — заробив, принісши надію на майбутнє. Подальші п’ять років пішли на доопрацювання конструкції і боротьбу з недоліками.

У 1982 році на виставці НТТМ-82 вазовцы вперше продемонстрували ВАЗ-21018 — автомобіль з роторно-поршневим двигуном. Машина була ВАЗ-21011 і практично по конструкції не відрізнялася від своїх звичайних «поршневих» побратимів, але під капотом стояв односекційний роторний двигун ВАЗ-311 потужністю 70 л. с. Тривалість розробки не завадила статися конфузу: на 50 машинах дослідної серії при експлуатації виникли поломки мотора, змусили завод встановити на його місце звичайний поршневий.

Встановивши, що причиною неполадок були вібрації механізмів і ненадійність ущільнень, конструктори почали рятувати потопаючий проект. Вже у 83-му з’явилися двосекційні Ваз-411 і Ваз-413 потужністю, відповідно, 120 і 140 л.с.). Незважаючи на низьку економічність і малий ресурс, сфера застосування роторного двигуна все-таки знайшлася – ДАІ, КДБ і МВС були потрібні потужні і непомітні машини. Оснащені роторними двигунами «Жигулі» і «Волги» легко наздоганяли іномарки. На автомашини ВАЗ ставилися модифікації цих двигунів: ВАЗ-4132, ВАЗ-411М.

А потім СКБ був захоплений новою темою – роторні двигуни стали пробувати застосувати в малій авіації. Безрезультатне відволікання від теми призвело до того, що для передньопривідних машин роторний двигун Ваз-414 створюється лише до 1992 року, та ще три роки доводиться. У 1995 році ВАЗ-415 був представлений до сертифікації. На відміну від попередників він універсальний, і може встановлюватися під капотом задньопривідних («класика» і ГАЗ), так і передньопривідних машин (ВАЗ, Москвич). Двосекційний «ванкель» має робочий об’єм 1308 см3 і розвиває потужність 135 л. с. при 6000об/хв. «Дев’яносто дев’яту» він прискорює до сотні за 9 секунд.

На жаль, одне з найбільш перспективних напрямків у нашому автомобілебудуванні було згорнуто.

Короткий опис статті: роторний двигун В СРСР в 1974 році генеральний директор ВАЗа Ст. Н. Поляків поставив завдання створити власний РПД. Рішення було доручене спеціальному конструкт роторний двигун ВАЗ-311, роторний двигун ВАЗ, мотор, роторний, роторно-поршневий двигун, ВАЗ-411, ВАЗ-413, ВАЗ-414, ВАЗ-4132, ВАЗ-411М

Джерело: Роторно-поршневий двигун ВАЗ

Також ви можете прочитати